КОНІ В ІСТОРІЇ

Чудово, що східний календар примусив нас пригадати цю благородну тварину, що втілює грацію і красу.

Хоча вона й втратила для нас свою практичну користь, поступившись місцем механізмам, духовний зв’язок людини і коня залишиться назавжди. 

Перед одомашнення 4000 років тому до нашої ери на Середньому і Далекому Сході за ними полювали і приносили в жертву богам і часто поміщали в поховання разом з небіжчиком. На Кавказі коней приносили в жертву аж до початку XIX століття.

Чудовими  наїзниками були перси  і вони домінували на сході багато в чому завдяки Нізейской коні - «суперкінь» античності. Кінь була статусним символом Перської імперії, і тільки аристократи мали право на володіння нею. 

Існує думка, що іслам був «заснований на відбитках копит Арабської коні» і турбота про коня навіть була включена в священний Хадис. Пророк Мухаммед спустився на землю у вогняному кільці на істоту схожому на коня.

Індуси асоціювали кінь з космосом, а білий кінь вважалася останнім втіленням бога Вішну.

ВІДОМІ КОНІ:

БУКЕФАЛ (латинізоване Буцефал)  — улюблений кінь Александра Македонського.

Історія переповідає, що Олександр Македонський у віці 10 років (за Плутархом) став єдиною людиною, якій підкорився норовливий 11-річний кінь. 

Цього коня запропонував македонському царю Філіппу II торговець з Фесалії Філоник за 13 талантів (за іншими даними 16), що вважалось дуже великою сумою в ті часи.

МАРЕНГО  - любимий кінь Наполеона.
Його скелет навіть  виставлений на вистаці в Лондонському державному музеї.

ІНЦИТАТ-  улюблений кінь імператора Калігули, призначений ним римським сенатором. Кінь походив з Іспанії та був світло-сірої  масті. Светоній в «Життя дванадцяти цезарів» пише про те, що Калігула так любив цього жеребця, що побудував йому конюшню з мармуру з яслами зі слонової кістки, золотою поїлкою, і дав пурпурні покривала та перлинові прикраси. Потім він виділив йому палац з прислугою та начинням, куди від його імені запрошував та охоче приймав гостей.

Імператор одружив Інцитата з кобилою на ім'я Пенелопа. Первісним іменем коня було «Порцелліус» (Порося), але Калігула вирішив, що це не надто красиво, та й кінь почав вигравати на перегонах, тому його перехрестили на прудконогого.

 РОСИНАНТ - ім'я коня Дон Кіхота.

Є складовим словом: "Росін" - шкапа, "анте" - перш, попереду. Дон Кіхот довго вибирав ім'я свого коня - за його задумом, воно повинно було вказувати на її минуле і сьогодення, і відповідати новому роду діяльності та статусу господаря. 

Цікаві закони:

В Америці є багато «божевільних» кінських законів, включаючи один із законів штату Юта, згідно з яким незаміжня жінка може бути поміщена у в'язницю за їзду верхи на коні в неділю. А в деяких штатах новоспечений чоловік не може їздити на коні в поодинці, до тих пір, поки він не буде одружений більше дванадцяти місяців.