Традиція новорічного дерева має давню історію.
Люди вважали, що всі дерева наділені добрими силами, що в них живуть добрі духи, а тому прагнули задобрити їх, розвішуючи на деревах різноманітні частування і подарунки. Вічнозелена ялинка займала серед всіх дерев особливе місце: вона була священним центром, "світовим древом", символізуючи саме життя і нове відродження з темноти і мороку. У германських племен існувала повага до ялинки як до символу перемоги над смертю, і засобу для захисту домашнього вогнища від злих духів. Оскільки лише ялинка залишається у зимові холоди зеленою, у країнах північної півкулі новорічним деревом обрали саме її.
У дохристиянській Русі Новий рік пов'язували з початком землеробства, а тому святкували його 21 березня. Це було свято весни, хліборобів. Звідси й походить звичай засівати у новорічний ранок оселю зерном.
Ритуальним деревом весняного новорічного обряду була вишня.
Із офіційним запровадженням християнства на Русі (988
року), князь Володимир Великий переніс відзначення Нового року з березня на
вересень згідно старого візантійського зразка.
Ритуальним деревом весняного новорічного обряду була вишня.
Перша новорічна ялинка була встановлена у французькій провінції Ельзас. Це було в 1600 році. Першу ялинку прикрасили трояндами, зробленими з паперу.
Згідно з указом Петра І, у Російській імперії, до складу якої входила й Україна, з 1700 року Новий рік стали відзначати у січні, а разом з ним і ставити новорічну ялинку.
В Німеччині з 1737 ялинку було прийнято наряджати мішурою і паперовими
обрізками. Минуло 38 років і новорічну ялинку вже прикрашали
картоплею, яка була або позолоченою, або посрібленою. До речі, в ті часи картопля в Європі була справжньою рідкістю.
Ялинку стали прикрашати палаючими свічками з 1815 року. Більш звичні нам іграшки зі скла почали вішати в 1850 році. Хоча виготовлена перша скляна кулька на новорічну ялинку була в 16
столітті в Саксонії.
У 1916 році під час І світової війни різдвяні ялинки були заборонені, оскільки їх вважали запозиченням німецької традиції. З приходом радянської влади ялинку оголосили шкідливим пережитком. Лише з середини 30-х років минулого століття більшовики вирішили, що ритуал прикрашення різдвяного дерева можна трактувати як підготовку до новорічного свята без християнських «натяків».
ПРИКРАШЕННЯ ЯЛИНКИ ЗАРАЗ НЕ ЛИШЕ ТРАДИЦІЯ ,А МИСТЕЦТВО.
Немає коментарів:
Дописати коментар